Лабораторно практичні роботи Слюсар з ремонту автомобілів 1-2 розряд

       Лабораторна-практична робота №1

Тема: ”Ознайомлення з елементами механізмів та систем двигуна. Розташування та кріплення цих елементів на автомобілі”

Мета роботи

Ознайомлення з будовою елементiв механізмів та систем двигуна. Розташування та кріплення цих елементів на автомобілі”

Матеріальне забезпечення

·         Розрiз двигуна внутрiшнього згорання.

·         Деталi ГРМ, КШМ.

·         Макет автомобiлiв.

·         Схеми і плакати.

Обладнання і інструменти

-         Ключі гайкові двох стороні.

-         Коловоротний ключ.

-         Бородок діаметром 3 мм.

-         Лещата слюсарні.

-         Плоскогубці.

-         Ганчірки (технічна серветка).

Загальні відомості

Кривошипно-шатунний механізм слугує для перетворення зворотно-поступального руху поршня на обертальний рух колінчастого вала.

Механізм газорозподілу забезпечує своєчасне заповнення циліндрів пальною сумішшю (або повітрям) і видаляння з них відпрацьованих газів.

Механізм газорозподілу У-подібного двигуна:

1 — зубчасте колесо; 2 — упорний фланець; 3 — розпірне кільце; 4 — опорна  шийка; 5 — ексцентрик; 6, 7 — відповідно впускні й випускні кулачки; 8 — втулки опорних шийок; 9 — клапани; 10 — напрямні втулки; 77, 24 — шайби;  72, 21 — пружини; 13 — порожнисті осі; 14 — коромисла; 15 — болти; 16 — стояки; 17 — опорні шайби; 18 — штанги; 19 — штовхачі; 20 — тарілки; 22, 27 — валики;  23 — кільце; 25 — гайка; 26 — привод паливного насоса; 28 — шестірня; 29 — корпус  привода розподільника запалювання й оливного насоса

Система охолодження призначається для підтримання оптимального теплового режиму двигуна.

Система мащення забезпечує змащування тертьових поверхонь двигуна, подачу до них оливи, часткове охолодження їх, видаляння продуктів спрацювання та очищення оливи.

Система живлення карбюраторного двигуна слугує для очищення палива й повітря, приготування пальної суміші, подавання її в циліндри та видаляння продуктів згоряння.

Система запалювання забезпечує займання пальної суміші в циліндрах карбюраторного двигуна й містить джерело електричної енергії та перетворювач низької напруги системи електрозабезпечення автомобіля на високу напругу свічки запалювання, іскра від якої запалює пальну суміш у циліндрі двигуна в потрібний момент.

Верхнє крайнє положення поршня в циліндрі, в якому його швидкість дорівнює нулю, називається верхньою мертвою тонкою (ВМТ), нижнє крайнє положення — нижньою мертвою точкою (НМТ). Відстань, що її проходить поршень від однієї мертвої точки до іншої, називається ходом поршня , а відстань між осями корінних і шатунних шийок — радіусом кривошипа К.

Переміщення поршня від однієї мертвої точки до іншої спричинює повертання колінчастого вала на половину оберта.

Об'єм над поршнем у положенні його у ВМТ  називають об'ємом камери згоряння (стискання) Нс, а об'єм над поршнем, коли він перебуває у НМТ, — повним об'ємом циліндра Уа. Об'єм, що вивільнюється поршнем, коли той переміщується від ВМТ до НМТ, становить робочий об'єм циліндра (літраж) УИ, л:) — діаметр циліндра, мм; . — хід поршня, дм.

Робочий об'єм^усіх циліндрів багатоциліндрового двигуна називають літражем. Його визначають множенням робочого об'єму одного циліндра Уи на кількість циліндрів двигуна.

Порядок виконання роботи:

Завдання 1. Ознайомитися з iнструкцiєю по охоронi працi пiд час виконання лабараторно – практичної роботи.

Завдання 2. Ознайомитися з будовою деталей кривошипо – шатунного механiзму, механiзму газорозподiлу, системи охолодження, системи мащення, системи живлення карбюраторних двигунiв, системи запалювання.

Завдання 3.Вiдповiдно до малюнка вказати назви деталей.

Схема будови поршневого двигуна внутрішнього згоряння:

а — поздовжній вигляд

 1 — ____________;

2 — _____________;

З — _____________;

 4 — _____________;

 5 — _____________;

6 — _____________;

7 — _____________;

8 — _____________;

9 — _____________;

10— _____________;

11— _____________;

12— _____________;

13—_____________;

14 —____________;

15— ____________;

16—_____________;

17 — ____________;

 б — поперечний вигляд.

Завдання 4. Ознайомитись з розташуванням та крiпленням  елементiв двигуна на автомобiлi.

Завдання 5. Опистати принцип дiї механiзму газорозподiлу.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки _________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Контрольнi запитання:

1.     З  яких  основних   деталей   складається    кривошипно-шатун ний    механізм?

2.     Яке    призначення     картера?

3.     Які   деталі  входять   до  поршневої     групи?

4.     Яка    будова   шатуна?

5.      Для  чого   призначається     колінчастий    вал?

6.     Як  двигун   кріпиться   до   рами   автомобіля?

7.     Для  чого  призначається     механізм   газорозподілу     й  з  яких                    деталей    він  складається?

Лабораторна-практична робота №2

Тема: ”Ознайомлення з елементами трансмісії автомобіля, їх розташування та кріплення на автомобілі.”

Мета роботи

Ознайомлення з будовою елементiв  трансмісії автомобіля, їх розташування та кріплення на автомобілі.

Матеріальне забезпечення

·         Розрiз заднього моста.

·         Розрiз коробки перемiни швидкостей.

·         Макет автомобiлiв.

·         Карданий вал.

·         Деталi зчеплення.

Обладнання і інструменти

-         Ключі гайкові двох стороні.

-         Коловоротний ключ.

-         Бородок діаметром 3 мм.

-         Лещата слюсарні.

-         Плоскогубці.

-         Ганчірки (технічна серветка).

Загальні відомості

Трансмісія       автомобіля        слугує    для    передавання       крутного

 моменту від двигуна до  ведучих коліс.   При   цьому   передаваний   крут-

 ний    момент    змінюється     за  значенням     і  розподіляється     в  певному

 співвідношенні   між   ведучими   колесами.

   Зчеплення   автомобіля   слугує   для      короткочасного   роз'єднання   колінчастого   вала   двигуна   з     коробкою      передач   та   плавного  з'єднання  їх,   що   потрібно   в   разі   перемикання   передач   і   рушання   автомобіля   з  місця.

     На   легкових   і   вантажних   автомобілях   найчастіше   застосовується

однодискове зчеплення   фрикційного типу   (рис.  4.2),  яке   складається

з   механізму   й   привода   вимикання .   Механізм   зчеплення   розміщений

на маховику   1 двигуна,  а привод —   на необертових деталях,  установ-

лених   на   рамі   або   кузові   автомобіля.

Коробка      передач   призначається   для        зміни    в  широкому   діапазоні

крутного моменту,  що  передається від двигуна на ведучі  колеса авто-

мобіля при рушанні з місця та розганянні.  Крім цього,  коробка пере-

дач   забезпечує   рух   автомобіля   заднім  ходом   і дає   змогу   на  тривалий

час   роз'єднувати    двигун        і   ведучі   колеса,   що   потрібно,   коли   двигун  працює   на  холостому   ходу   під   час   руху   автомобіля   або   на  стоянці.

     На    сучасних     вітчизняних       автомобілях      застосовують       переважно  механічні      ступінчасті     коробки      передач    із  зубчастими      шестернями.

Кількість   передач   переднього   ходу   звичайно дорівнює   чотирьом   або

п'яти   (без   урахування   передач   заднього   ходу).

  Роздавальна       коробка    застосовується       на  автомобілях      підвищеної

прохідності   й   призначена для   передавання   крутного   моменту   на   ве-

дучі   мости   автомобіля.   Залежно   від   призначення          автомобіля   роздавальна   коробка  може   виконуватися   з додатковою  знижувальною   передачею   або   без   неї.

     

Роздавальна     коробка   з  прямою   та  знижувальною     передачами :

а  —   загальний  вигляд;   б —   кінематична схема;   1 —   ведучий   вал;   2,   З,  6,  7,  10 —   шесгерні;  4—   ведений   вал;   5—   проміжний   вал;  8 —   корпус;   9—   вал   привода   передньою  моста.

Для передавання крутного  моменту від коробки  передач до ведучого моста застосовують   карданні   передані.      їх   використовують   також   у   приводі   до   передніх   керованих   і   ведучих   коліс.

    Карданна   передача   до       ведучого   моста   складається      з  карданного

вала,    шарнірів    і  проміжної    опори.    Карданні   шарніри   забезпечують

передавання   крутного   моменту   між   валами,   осі   яких   перетинаються

під змінними   кутами.   В   трансмісії автомобілів  застосовують жорсткі

карданні   шарніри   неоднакових   і   однакових   кутових   швидкостей.

Карданна   передача:

1,6  —  відповідно   проміжний    і  основний   карданні   вали;  2  —   шліцьова   втулка;  З —   проміжна  опора ;   4 —   кронштейн ;   5 —   голчасті   підшипники ;  7—   прес-оливниця ;        8 —   хрестовина;   9 —   вилка;  10 —   гумове   кільце;  11 —   шарикопідшипник

Головна       передача      слугує     для   збільшення        крутного      моменту

та зміни   його  напряму під прямим  кутом до   поздовжньої осі автомо-

біля    й   виконується      з  конічних      шестерень.      З а л е ж н о   ві д   к і л ь 

к о с т і  ш е с т е р е н ь   головні   передачі   поділяють   на:   •   одинарні   ко-

нічні,  що  складаються з   однієї пари  шестерень  і,   в   свою  чергу,   поді-

ляються       на  прості    й  гіпоїдні;    •  подвійні,     які  складаються       з  пари

конічних   і   пари   циліндричних   шестерень.

  Головні   передачі:

а   —   одинарна   конічна   проста;   б   —  гіпоїдна;  в   —  подвійна   головна;  1,2—  відповідно ведуча   й  ведена  конічні  шестерні;  3,  4  —  відповідно  ведена  й  ведуча  циліндричні  шестерні

Диференціали         такого   типу    використовують       як  міжколісні     (між

колесами      ведучих   мостів).    Вони   різняться   конструкцією        корпусу   й  кількістю     сателітів.   Конічні   диференціали        використовують   також   і як   міжосьові.   В   цьому   разі   вони   розподіляють   крутний   момент   між

головними   передачами   ведучих   мостів.

  Привод   до   ведучих   коліс.   У   ведучих   мостах   автомобілів   крутний

момент передається   від диференціала до  ведучих коліс за допомогою

півосей.     Залежно       від   способу     встановлення         півосей     у   картері

моста   вони   можуть   бути   повністю   або   частково   розвантаженими   від

згинальних   моментів,   що  діють   на   піввісь.

Порядок виконання роботи:

Завдання 1.Ознайомитися з iнструкцiєю по охоронi працi пiд час виконання лабараторно – практичної роботи.

Завдання 2.Ознайомитися з будовою деталей трансмiсiї та встановлення їх на автомобiлi.

Завдання 3.Вiдповiдно до малюнкiв вказати назви деталей.

Механізм і привод зчеплення автомобіля ГАЗ-24 «Волга»:

1 — ____________;

2 — _____________;

З — _____________;

 4 — _____________;

 5 — _____________;

6 — _____________;

7 — _____________;

8 — _____________;

9 — _____________;

10— _____________;

11— _____________;

12— _____________;

13—_____________;

14 —____________;

15— ____________;

16—_____________;

Схема   гідромеханічної   передачі:

1 — ____________;

2 — _____________;

З — _____________;

 4 — _____________;

 5 — _____________;

6 — _____________;

7 — _____________;

8 — _____________;

9 — _____________;

10— _____________;

11— _____________;

12— _____________;

13—_____________;

14 —____________;

15— ____________;

16—_____________;

17 —____________;

18— ____________;

19—_____________;

Завдання 4.Ознайомитись з розташуванням та крiпленням  елементiв ведучого моста.

Завдання 5.Опистати принцип дiї ведучого моста.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки _________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Контрольнi запитання:

1.     Які  є  види  трансмісій?

2.     Які  основні   деталі  механізму    зчеплення?

3.     Який   принцип    дії  коробки   передач?

4.     Які  бувають   карданні    шарніри?

5.     Які  бувають   головні   передачі?

 Лабораторна-практична робота №3

Тема: «Ознайомлення з елементами ходової частини, їх розташуванням та кріпленням на автомобілі.»

Мета роботи

Вивчення будови ходової частини на автомобiлi

Матеріальне забезпечення

·         Ходова частина автомобiля.

·         Розрiз амортизатора.

·         Макет автомобiлiв.

·         Переднiй неведучий мiст.

Обладнання і інструменти

-         Ключі гайкові двох стороні.

-         Коловоротний ключ.

-         Бородок діаметром 3 мм.

-         Лещата слюсарні.

-         Плоскогубці.

-         Ганчірки (технічна серветка).

Загальні відомості

Рама — це основний несучий елемент вантажного автомобіля.  На

неї   встановлюють   і   закріплюють двигун,   агрегати   шасі,   кабіну  й   ку-

зов  автомобіля.   Рама сприймає  навантаження   від маси  автомобіля,   а

також   навантаження,   що   виникають   під   час   руху.

    За    к о н с т р у к ц і є ю  рами  бувають:   •  лонжеронні,   що   склада-

ються   з двох  поздовжніх балок   (лонжеронів),   з'єднаних поперечина-

ми;  • хребтові,  які  складаються з однієї поздовжньої балки   з   попере-

чинами.

Рама  автомобілів :

                 1  —   поперечини ;   2 —   лонжерони ;   3 —   кронштейни

Передній      неведуний   міст     в а н т а ж н и х   а в т о м о б і л і в  призна-

чається   для     встановлення      передніх   керованих   коліс   і   від   них   через

підвіску передає  на раму автомобіля   поздовжні   й   бокові  зусилля,   що

виникають   від   контакту   автомобіля   з   дорогою.

Підвіска     автомобіля   забезпечує  пружний  зв'язок рами   або  кузова

з   мостами   й   колесами,   пом'якшує  удари,   що  сприймаються   ними,   а

також  поштовхи   під  час  їзди   по   нерівностях дороги.   Пружні  власти-

вості    підвіски   зумовлені   застосуванням            пружного   елемента.        Робота

підвіски ґрунтується на перетворенні енергії удару в разі наїзду коле-

са   на   нерівність дороги   в   переміщення   пружного   елемента   підвіски,

внаслідок   чого   сила  удару,   що   передається   на   кузов,   зменшується   й

підвищується   плавність   ходу   автомобіля.

Схеми   підвісок  автомобілів:

                              а  —   залежної;   б —   незалежної

  Кут   а розвалу   керованих   коліс   утворюється   між   пло-

 ти пою     колеса   та   вертикальною       площиною,        паралельною   поздовж-

 ній   осі   автомобіля.  Якщо   колесо   відхилене  назовні,   кут розвалу   вва-

 і лють додатним,   а в разі  зворотного  нахилу   —   від'ємним.

Сходження   керованих        коліс  —   це   різниця    між   відстанями   А    і  Б

,  яку вимірюють по  внутрішніх поверхнях боковин  шин у середній   площині   спереду   і   ззаду   кожного   колеса. 

Схема   встановлення   керованих   коліс

Для   гасіння   цих   коливань   у   конструкції   підвіски   передбача-

ють  амортизатори   (переважно  рідинні  телескопічного  типу).

Колеса забезпечують безпосередній зв'язок автомобіля з дорогою,

беруть   участь   у   створенні   й   зміні   напряму   його   руху,   передають   на-

вантаження   від   ваги   автомобіля   на дорогу.

     З а л е ж н о    в і д  п р и з н а ч е н н я   колеса    автомобіля      поділяють

на:   •   ведучі;   •   керовані;   *   комбіновані   (ведучі   й   керовані);   *   підтри-

мувальні.

     Ведучі колеса   перетворюють   крутний   момент,   що   передається   від

трансмісії,   на   силу   тяги,   завдяки   чому   забезпечується   поступальний

рух   автомобіля.

    Керовані колеса сприймають через підвіску штовхальні зусилля від

кузова   й   за допомогою   рульового   керування   задають   напрям   руху.

    Комбіновані   колеса   виконують   функції   ведучих   і   керованих   коліс

водночас.

     Підтримувальні колеса   створюють   опору   кочення для   задньої час-

тини  кузова або рами  автомобіля,  перетворюючи штовхальні зусилля

на   кочення   коліс.

Бездискові колеса  закріплюють на маточині, використовуючи   для     цього   деталі   самої   маточини.   Характерна   особливість  конструкції обода бездискового  колеса  — виконання  його з трьох секторів   7,  що з'єднуються в єдине  кільце за допомогою  вирізів  на їхніх торцях.   Під   час  монтажу колеса  на автомобіль  сектори   1 закладають у шину в ненакачаному стані,  потім складене колесо

насувають на конічні  посадкові поверхні спиць маточини   2 й   закріп-

люють   притискачами   3 на  шпильках   4 гайками   5.

    Бездискове   колесо   іншої   конструкції   (автомобілі   КамАЗ)   має   не-

розбірний обід,   знімне  бортове   кільце  й   замкове розрізне  кільце,  які

 м   будовою   аналогічні   деталям   колеса.      На маточину      колесо    встановлюють        притискачами       з  центруванням .

Бездискове колесо.

Пневматична шина —   найважливіша частина автомобільного  колеса.   Вона  вбирає  невеликі   поштовхи   та удари   від нерівностей дороги   під   час   руху.   Це   забезпечується   еластичністю   шини   й   пружністю

повітря,   яким   її   заповнено.

    Автомобільна шина    складається   з   покришки   5,   камери   4 з вентилем  5 і ободової стрічки 2,  надітої на обід   7 колеса.  Шина захищає   камеру   від   пошкоджень   і   тертя   об   обід   колеса   й   борти   покришки.   Покришка утворює зовнішню   несучу оболонку шини,   а   камера   —   її   внутрішню   порожнину.   Іноді   на легкових   автомобілях   застосовують       шини      без   камери     (безкамерні).     Герметичність        у  них досягається       нанесенням       спеціального       герметизувального        шару     на  внутрішню   поверхню   покришки   й   щільною   посадкою   покришки   на полички      обода.    Безкамерні      шини     легші,   менше     нагріваються,       але потрібна  більша точність   виготовлення   обода,   трудомісткіше  технічне   обслуговування   цих   шин.

Автомобільна  шина  у зборі  з   колесом:

 1  —  обід  колеса;  2  —  ободова  стрічка;  3  —  покришка ;  4   —  камера;  5   —  вентиль

Порядок виконання роботи:

Завдання1 .Ознайомитися з iнструкцiєю по охоронi працi пiд час виконання лабараторно – практичної роботи.

Завдання 2.Ознайомитися з будовою деталей ходовоi частини та встановлення iх на автомобiлi.

Завдання 3.Вiдповiдно до малюнкiв вказати назви деталей.

Телескопічний   амортизатор:

1 — ____________;

2 — _____________;

З — _____________;

 4 — _____________;

 5 — _____________;

6 — _____________;

7 — _____________;

8 — _____________;

9 — _____________;

10— _____________;

I— _____________;

II— _____________;

Поперечні    розрізи  покришок    шин:

1       - _______________

2        -_______________

3       -________________

4       -________________

5       -________________

6       -________________

Завдання 4.Ознайомитись з розташуванням та крiпленням  елементiв ходовоi частини.

Завдання 5.Опистати принцип дiї незалежноi пiдвiски.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки _________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Контрольнi запитання:

1.     Які  рами  застосовуються      на  вантажних    і  легкових   автомобілях?

2.     Що   таке  кут  розвалу    передніх   коліс  і  для  чого  він              установлюється?

3.     Як   працює    телескопічний     амортизатор?

4.     Які  бувають   шини?

5.     Як  працює    система    централізованого     регулювання     тиску      повітря    в  шинах?

  Лабораторно-практична робота №4

Тема: “Ознайомлення з елементами рульового керування та гальмівної системи, їх розташуванням та кріпленням на автомобілі.”

Мета роботи

Вивчення будови елементiв рульового керування та гальмівної системи, їх розташуванням та кріпленням на автомобілi.

Матеріальне забезпечення

·         Макет рульового керування.

·         Макет гальмівної  системи.

·         Макет автомобiлiв.

·         Автомобiлi ГАЗ-31029 “Волга”,  ЗiЛ ММЗ-554.

Обладнання і інструменти

-         Ключі гайкові двох стороні.

-         Коловоротний ключ.

-         Бородок діаметром 3 мм.

-         Лещата слюсарні.

-         Плоскогубці.

-         Ганчірки (технічна серветка).

Загальні відомості

Рульове       керування      призначається       для    зміни    напряму      руху

автомобіля повертанням передніх керованих коліс і складається з ру-

льового   механізму   та  рульового   привода.   На   вантажних   автомобілях

великої     вантажопідйомності         в  рульовому      керуванні     застосовують

підсилювач,       який   полегшує      керування     автомобілем,      зменшує     по-

штовхи   на  рульове   колесо   й   підвищує   безпеку   руху.

    Рульовий      механізм    перетворює      обертання      рульового     колеса   на

поступальне  переміщення тяг привода,   що  повертає   керовані  колеса.

При   цьому   зусилля,   що   передається   водієм   від   рульового   колеса  до

коліс,   які   повертаються,   зростає   в   багато  разів.

    Рульовий   привод   разом   із   рульовим   механізмом   передає   керуюче

зусилля     від   водія   безпосередньо   до   коліс   і   забезпечує   цим  поворот

керованих   коліс   на  заданий   кут.

Схеми рульового керування:

1  —   рульова  передача;   2 —   рульовий   вал;   З —   рульове   колесо;

 4 —   поворотна   цапфа;   5 —   нижні   важелі лівої та  правої поворотних   цапф;   6 —   поперечна    тяга;  7  —  верхній   важіль  лівої  поворотної  цапфи ;   8  —  поздовжня    тяга;  9 — сошка рульового привода.

  Будова  рульового   привода  в   разі  залежної підвіски  коліс:

а   —   загальний   вигляд,   б,  в   —   наконечники   відповідно   поздовжньої та   поперечної тяг;

1 —   сошка ;   2 —   поздовжня тяга;   3,   4 —   відповідно  верхній та нижні  важелі   поворотних

цапф;   5 —   поперечна  тяга;   6 —   палець;  7 —   сухар;   8 —   пружина;   9 —   нарізна   пробка ;

 10 —   шайба ;  11  —   стопорне   кільце

Гальмова       система     потрібна    на  автомобілі    для   зниження     йо-

го   швидкості,   зупинки   й   утримування   на   місці.

    Гальмівна   сила     виникає    між  колесом    та   дорогою   й  спрямована

проти   напряму  обертання   колеса,   тобто   перешкоджає   його   обертан-

ню.    Максимальне   значення       гальмівної   сили   на   колесі   залежить   від

можливостей   механізму,   який        створює   цю   силу,   від   навантаження,

що   припадає   на   колесо,   та  від   коефіцієнта  зчеплення   з дорогою.

Гальмові механізми   під   час   роботи   системи   не   дають   обертатися

колесам,  унаслідок чого  між колесами та дорогою   виникає  гальмівна

сила,    яка   зупиняє    автомобіль.     Гальмові    механізми     2   розміщуються

безпосередньо   на   передніх   і   задніх   колесах   автомобіля.

 

  Гальмовий привод передає  зусилля   від   ноги   водія   на  гальмові ме-

ханізми.   Він   складається   з   головного  гальмового   циліндра  5 з   педал-

лю   4 гальма,   гідровакуумного  підсилювача   1 і трубопроводів  і,  запо-

внених   рідиною.

Колісний  дисковий   гальмовий   механізм:

а   —  у   зборі;  б   —  розріз   по   осі   колісних   гальмових   циліндрів;  1   —  гальмовий   диск ;

2—   шланги ;   3 —   поворотний   важіль;   4—   стояк передньої підвіски;   5—   грязезахисний

диск;    6  —   клапани    випускання    повітря ;  7  —    шпилька    кріплення   колодок ;

8,  9   —  половинки  скоби ;  10  —  гальмівна  колодка;  11   —  канал  підведення  рідини; 12,  13 —   відповідно  малий   і   великий   поршні

Пневматичний привод. Гальмову систему з пневматичним приво-

дом застосовують на великовантажних автомобілях і великих автобу-

сах.   Гальмівне  зусилля   в   пневматичному приводі  створюється   повітрям,   тому   під   час   гальмування   водій   прикладає   до   гальмової   педалі

невелике  зусилля,   що   керує лише   подачею  повітря до  гальмових  ме-

ханізмів.     Порівняно       з  гідравлічним      приводом      пневмопривод        має

менш      жорсткі    вимоги     щодо    герметичності      всієї  системи,     оскільки

невелика втрата  повітря   під час роботи двигуна поповнюється   комп-

ресором.      Проте    в  пневмопривода   складніша   конструкція             приладів,

їхні   габаритні   розміри      й  маса   набагато   більші,   ніж   у   гідропривода.

Особливо       ускладнюються        системи     пневмопривода        на   автомобілях,

що мають двоконтурну або багато контурну схему [МАЗ, ЛАЗ, КамАЗ

і  ЗИЛ-ІЗО   (з   1984  р.)].

Схема модернізованого пневмопривода гальм автомобіля ЗИЛ-ІЗО:

7  —   компресор;   2 —   регулятор   тиску;   З —   запобіжник  від   замерзання;   4 —   балон для відокремлення   конденсату;   5—   подвійний   захисний   клапан;   6—   кран  стоянкового  гальма;    7   —  кран  аварійного  розгальмовування     стоянкового    гальма;   8   —  потрійний захисний     клапан;   9  —  повітророзподільник;      10  —   повітряний    балон   стоянкової гальмової   системи;    11   —  захисний  одинарний    клапан;   12,  1 7  —  сполучні  головки;

 13 —   гальмові камери з пружинним енергоакумулятором;   14 — клапани  контрольного виведення;      15  —    двомагістральні    клапани ;    16  —    регулятор   гальмівних    сил;  18,  19 —   клапани   керування   відповідно дво-  й   однопровідною  гальмовими   системами причепа;    20  —   прискорювальний       клапан;   21  —  кран   робочої   гальмової  системи; 22   —  клапан   обмеження    тиску;   23   —  повітряні  балони  робочої   гальмової  системи;                  24 —   гальмові   камери   передніх   коліс;   25 —   манометри

  Стоянкова гальмова система автомобіля ГАЗ-24 «Волга»:

1   —  рукоятка;  2  —  трос;  3  —  важіль;  4  —  регулювальна  тяга;  5  —  вирівнювач;

                                    

Порядок виконання роботи:

Завдання 1.Ознайомитися з iнструкцiєю по охоронi працi пiд час виконання лабараторно – практичної роботи.

Завдання 2.Ознайомитися з будовою деталей рульового керування та гальмiвноi системи та встановлення iх на автомобiлi.

Завдання 3.Вiдповiдно до малюнкiв вказати назви деталей.

  Рульовий механізм автомобіля:

1 — ____________;

2 — _____________;

З — _____________;

 4 — _____________;

 5 — _____________;

6 — _____________;

7 — _____________;

8 — _____________;

9 — _____________;

Будова  рульового   привода  в   разі  незалежної   підвіски   коліс:

1 — ____________;

2 — _____________;

З — _____________;

 4 — _____________;

 5 — _____________;

6 — _____________;

7 — ____________;

8 — _____________;

9— _____________;

10 — _____________;

11— _____________;

12 — _____________;

13 — ____________;

14 — _____________;

15  — _____________;

Завдання 4. Ознайомитись з принципом роботи гiдропiдсилювача рульового керування.

Завдання 5.Вказати вiдмiностi гальмiвних систем з гiдравлiчним та пневматичним приводами.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки _________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Контрольнi запитання:

1.     Через  які   деталі  передається  зусилля   від  рульового   коле са   до  передніх  коліс   автомобіля?

2.     Яку  будову  мають    рульові  приводи    залежної   й  незалеж ної   підвісок  коліс?

3.     Як  працює   гальмова    система?

4.     Який   принцип    дії  пневматичного     привода    гальм?

5.     Які  основні   несправності    рульового    керування?

6.     Як  усунути   осьовий    люфт   рульового    колеса?                                                 

     

                   Лабораторна-практична робота №5

Тема: “ Перевірка герметичності та теплового стану системи охолодження. Промивання системи охолодження від шламу. Перевірка герметичності системи мащення, контроль тиску та рівня масла.”

Мета роботи

Навчитися проводити перевірку герметичності, послідовності промивання системи охолодження від шламу. Визначення герметичності системи мащення, рівня та тиску мастила.

Матеріальне забезпечення

·         Двигун внутрішнього згорання автомобіля.

·         Ємності для охолоджувальної рідини.

·         Розчини для промивання системи охолодження..

·         Автомобiлi ГАЗ-31029 “Волга”,  ЗiЛ ММЗ-554.

·         Манометр тиску мастила механічний.

Обладнання і інструменти

-         Ключі гайкові двох стороні.

-         Коловоротний ключ.

-         Бородок діаметром 3 мм.

-         Лещата слюсарні.

-         Плоскогубці.

-         Ганчірки (технічна серветка).

Загальні відомості

Температура газів у циліндрах двигуна, що працює, досягає 1800...2000 °С. Частина теплоти, що виділяється (для карбюраторних двигунів — 21...28 %, для дизелів — 29...42 %), перетворюється на корисну роботу, частина  12...27% — для карбюраторних двигунів, 15...25 % — для дизелів) — відводиться з охолодною рідиною.

У разі перегрівання двигуна внаслідок недостатнього відведення теплоти його потужність зменшується, а витрата палива збільшується. Крім того, це може призвести до заклинювання поршнів, обгоряння головок клапанів, вигоряння мастила, виплавляння вкладишів підшипників, руйнування поверхні шийок колінчастого вала.

В карбюраторному двигуні може виникнути детонація.

Принципові схеми систем охолодження двигунів:

а — рідинної; б — повітряної; 1 — радіатор; 2 — вентилятор; 3 — верхній патрубок; 4 — термостат; 5 — водяна сорочка; 6 — розподільна труба; 7 — насос; 8 — головка циліндрів; 9 — рефлектор; 10 — охолодні ребра

Недостатній рівень охолодної рідини у верхньому бачку радіатора спостерігається в разі витікання її із системи охолодження або википання. Витікання охолодної води із системи може відбуватися крізь сальники, нещільності в з'єднанні патрубків, зливальні краники та пошкоджені ділянки радіатора. Течу внаслідок спрацьовування сальників виявляють за ідтіканням охолодної рідини крізь контрольний отвір у нижній частині корпусу насоса.

У разі появи зазначеної несправності треба:

• злити охолодну рідину;

• послабити пас вентилятора й зняти його;

• послабити хомутик;

• від'єднати гумовий шланг й обережно, аби не пошкодити прокладку, зняти водяний насос;

• викрутивши болт кріплення крильчатки, зняти її.

В сальнику може бути пошкоджена або гумова манжета, або самопідтискна шайба. Пошкоджені деталі треба замінити, насос скласти й установити. В разі потреби слід замінити також пошкоджену прокладку головки циліндрів і крильчатку водяного насоса (якщо вона зірвалася).

Нещільності в з’єднаннях патрубків зі шлангами усуваються затягуванням хомутиків (якщо різьбу затяжного болта хомутика використано повністю, то під знятий хомутик треба підкласти металеву штабку), а краники, що пропускають рідину, притираються. Для цього їх слід зняти з двигуна, розібрати, на робочу поверхню нанести притиральну пасту й обертальними рухами притерти до утворення матової поверхні на всіх робочих частинах краника. Пошкоджений радіатор треба зняти й здати в ремонт.

Схема системи мащення дизеля КамАЗ-740:

І компресор; 2 — паливний насос високого тиску; З — кран умикання гідромуфти; термосиловий датчик; 5 — гідромуфта привода вентилятора; 6 — піддон; запобіжний клапан радіаторної секції; 8 — оливний радіатор; 9, 12 — відповідно «.іпобіжний та диференціальний клапани; 10, 11 — відповідно радіаторна й 11іі гнітальна секції оливного насоса; 13 — повнопотоковий фільтр; 14 — головна «шинна лінія; 15 — перепускний кран фільтра; 16 — зливальний кран центрифуги; 17 — обмежувач; 18— кран; 19— центрифуга; 20— манометр; 21 — щуп; 22— сапун

Мащення може погіршуватися внаслідок потрапляння сконденсованого палива, частинок нагару, обсмолення тощо. Діагностують і ехнічний стан системи мащення за допомогою контрольного манометра й за кольором оливи.

Зниження тиску оливи може бути наслідком:

/ підтікання оливи в оливній лінії;

/ спрацьовування оливного насоса й підшипників колінчастого і розподільного валів;

/ малого рівня оливи в піддоні картера;

/ недостатньої її в'язкості;

/ заїдання редукційного клапана у відкритому положенні.

Підтікання оливи виникає в місці нещільного затягування штуцерів і пробок або відбувається через тріщини в оливопроводах. Для усунення підтікання штуцера й пробки їх треба підтягнути, а трубки з тріщинами — замінити. Несправності насоса, редукційного клапана та підшипників усувають у ремонтних майстернях.

Малий рівень оливи в піддонах може бути наслідком вигоряння оливи, витікання її крізь нещільності сальників колінчастого вала й місця пошкодження прокладки.

Забруднену оливу або оливу недостатньої в'язкості слід замінити.

Підвищення тиску оливи в системі відбувається внаслідок:

/ засмічення оливопроводів;

/ застосування оливи підвищеної в'язкості;

/ заїдання редукційного клапана в закритому положенні.

Порядок виконання роботи:

Завдання 1. Ознайомитися з iнструкцiєю по охоронi працi пiд час виконання лабараторно – практичної роботи.

Завдання 2. Ознайомитися з тепловим балансом двигуна та параметрами системи мащення.

Завдання 3.Провести перевірку герметичності системи охолодження та системи мащення двигуна.

Завдання 4. Визначити показники температури охолоджувальної рідини та тиску оливи в двигуні.

№ досліду	Температура	Тиск	Рівень охолоджувальної  рідини	Рівень оливи
1
2
3

Завдання 5. Вказати  залежність температури охолоджувальної рідини та тиску мастила в двигуні.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки _________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Контрольнi запитання:

1.     Який принцип дії рідинної системи охолодження?

2.     Як здійснюється мащення деталей багатоциліндрових двигунів?

3.     Які ознаки несправності системи охолодження?

4.     Які правила промивання радіатора?

5.     Які ознаки несправності системи мащення? 

                                Лабораторна-практична робота №6

Тема: “ Перевірка герметичності і кріплення систем і агрегатів трансмісії та ходової частини, змащувальні роботи.”

Мета роботи

Вивчення способів та методів перевірки герметичності та кріплення систем і агрегатів трансмісії, ходової частини. Змащувальні роботи.

Матеріальне забезпечення

·         Розріз коробки переміни передач М - 412.

·         Розріз заднього моста ВАЗ - 2101.

·         Макет автомобiлiв.

·         Автомобiлi ГАЗ-31029 “Волга”,  ЗiЛ ММЗ-554.

Обладнання і інструменти

-         Ключі гайкові двох стороні.

-         Коловоротний ключ.

-         Бородок діаметром 3 мм.

-         Лещата слюсарні.

-         Плоскогубці.

-         Ганчірки (технічна серветка).

Загальні відомості

При потраплянні повітря в гідропривод зчеплення треба перевірити вільний хід педалі зчеплення й у разі потреби відрегулювати його. Якщо педаль переміщується з малим опором («провалюється»), то це свідчить про потрапляння в гідропривод повітря, яке необхідно видалити таким чи-

ном:

• заповнити бачок гідропривода рідиною до нормального рівня;

• очистити клапан випускання повітря від бруду;

• зняти захисний ковпачок;

• надіти на клапан шланг і занурити його у склянку з рідиною, що заливається в привод;

• відкрутити на півоберта клапан і кілька разів швидко натиснути на педаль зчеплення й повільно відпускати ії, поки зі шланга не припиниться вихід бульбашок повітря;

• затримати педаль в натиснутому положенні й закрутити клапан;

• зняти шланг і долити в бачок рідину до нормального рівня.

На відсутність оливи в картері вказує підвищений шум коробки переміни передач. Для усунення несправності слід перевірити рівень оливи в картері, який має бути поблизу нижньої кромки бічного заливного отвору (автомобілі ВАЗ, ЗАЗ та ГАЗ-24) або біля мітки на оливовимірювальному стержні (автомобілі «Москвич»); якщо треба, то слід долити оливу, Якщо шум не припиниться, то коробку слід розібрати й замінити спрацьовані деталі.

Основними несправностями карданної передачі є:

• послаблення кріплення фланців карданних шарнірів і проміжної опори;

 • спрацювання шліцьової муфти, хрестовини й підшипників;

• прогин вала.

Ці несправності проявляються у ривках під час зрушування автомобіля з місця й перемикання передач, а також у шумах під час руху. Послаблення кріплень виявляються перевіркою затягування болтів і гайок за допомогою ключа. Спрацьовані деталі треба замінити.

При виявленні підвищеного люфта в підшипниках маточин коліс необхідно

усунути несправності  шарнірних з'єднань рульових тяг, різко повертаючи рульове колесо праворуч і ліворуч, а також перевірити люфт у підшипниках маточин похитуванням передніх коліс у поперечному напрямі в піднятому стані. Несправні кульові з'єднання підлягають заміні, а люфт у підшипниках можна усунути, підтягнувши регулювальну гайку маточини колеса.

Порядок виконання роботи:

Завдання 1. Ознайомитися з iнструкцiєю по охоронi працi пiд час виконання лабараторно – практичної роботи.

Завдання 2. Ознайомитися з порядком перевірки герметичності та кріплення трансмісії, ходової частини.

Завдання 3.Описати порядок заміни оливи в ведучому мосту автомобіля.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Вказати точки змащування автомобіля ВАЗ – 2101.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки _________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Контрольнi запитання:

1.     Чому відбувається неповне вимикання зчеплення та як усунути цю несправність?

2.     Які основні несправності коробки передач і як їх можнаусунути?

3.     Які основні несправності карданної передачі й у чому вони проявляються?

4.     В чому полягає ТО заднього моста?

5.     Як перевірити справність амортизаторів?

                        Лабораторна-практична робота №7

Тема: “ Перевірка стану, кріплення та герметичності елементів рульового керування та гальмівної системи”

Мета роботи

Ознайомитися з порядком перевірки стану, кріплення та герметичності елементів рульового керування та гальмівної системи.

Матеріальне забезпечення

·         Макет рульового керування.

·         Макет гальмiвноi системи.

·         Макет автомобiлiв.

·         Автомобiлi ГАЗ-31029 “Волга”,  ЗiЛ ММЗ-554.

Обладнання і інструменти

-         Ключі гайкові двох стороні.

-         Коловоротний ключ.

-         Бородок діаметром 3 мм.

-         Лещата слюсарні.

-         Плоскогубці.

-         Ганчірки (технічна серветка).

Загальні відомості

Збільшення вільного ходу рульового колеса може спричинятися: послабленням кріплень або спрацюванням шарнірних з'єднань рульових тяг;  послабленням кріплення картера рульового механізму та рульової сошки.

Туге обертання рульового вала може спричинятися:  деформацією деталей рульового привода;  відсутністю оливи в картері рульового механізму.

Перевіряють наявність оливи, а також доливають її в картер рульового механізму крізь отвір, що закривається пробкою. Решту несправностей усувають регулюванням і заміною спрацьованих деталей.

Будова рульового привода в разі незалежної підвіски коліс:

а — загальний вигляд; б, в — кульовий палець головкою вниз і вгору відповідно; / — маятниковий важіль; 2 — сошка; 3 — важелі цапф; 4 — бічні тяги; 5 — середня гяга; 6 — регулювальні трубки; 7— головка тяги; 8 —  плінт; 9 — нарізна пробка; 10 — пружина; 11 — п'ята; 12 — корпус шарніра; 13 — гумовий ущільнювач; 14 — кульовий палець; 15 — гайка

  Будова  рульового   привода  в   разі  залежної підвіски  коліс:

а   —   загальний   вигляд,   б,  в   —   наконечники   відповідно   поздовжньої та   поперечної тяг;  1 —   сошка ;   2 —   поздовжня тяга;   3,   4 —   відповідно  верхній та нижні  важелі   поворотних  цапф;   5 —   поперечна  тяга;   6 —   палець;  7 —   сухар;   8 —   пружина;   9 —   нарізна   пробка ;   10 —   шайба ;  11  —   стопорне   кільце

П р и ч и н и поганої дії гальм:  підтікання рідини з гідравлічного привода або потрапляння в нього повітря внаслідок пошкодження деталей колісних циліндрів, гумових ущільнювачів у головному гальмовому циліндрі та гумових з'єднувальних шлангів привода;  потрапляння оливи або мастила на фрикційні накладки колодок крізь сальники маточин коліс і півосей  унаслідок спрацювання їх або переповнення мастилом маточин коліс та порожнин підшипників півосей;  потрапляння на накладки гальмової рідини з колісних циліндрів.

Для усунення несправності треба замінити спрацьовані або поламані деталі, промити й протерти фрикційні накладки та гальмові барабани, підтягнути з'єднання, довести до норми кількість рідини в системі та прокачати її. Потрапляння повітря в систему гідропривода спричинює зменшення зусилля натискання на педаль під час гальмування («м'яка педаль»), педаль  опускається до кінця при легкому натисканні на неї.

Щоб видалити повітря з гідравлічного привода, треба:

• перевірити рівень рідини в живильному бачку головного гальмового циліндра й у разі потреби довести його до нормального;

• очистити від бруду й зняти гумові захисні ковпачки клапанів випускання повітря на всіх колісних гальмових циліндрах;

• на клапан випускання повітря одного з коліс надіти спеціальний гумовий шланг завдовжки 350...400 мм і занурити його вільний кінець у скляну посудину з гальмовою рідиною;

• відкрутити клапан випускання повітря на 1/2—3/4 оберта;

• після цього помічник (роботу виконують удвох) має швидко натиснути на гальмову педаль і повільно відпускати її (при цьому рідина разом із повітрям витіснятиметься із системи через шланг у посудину). Цей процес слід повторювати доти, доки не припиниться надходження бульбашок повітря й зі шланга не почне виходити чиста рідина;

• затримати педаль в натиснутому стані й щільно завернути клапан випускання повітря;

• зняти шланг і надіти гумовий ковпачок;

• у такому самому порядку прокачати привод до гальмового механізму другого колеса цієї вітки (контуру), а потім по черзі — обох коліс іншої вітки гальмового привода. Спочатку прокачують привод до гальмових механізмів задніх коліс, а потім — передніх. Під час прокачування слід спостерігати за рівнем рідини в живильному бачку й періодично доливати її.

Схема пневмопривода гальмової системи КамАЗ:

1 – кран аварійного розгальмовування; 2 – гальмовий кран зворотної дії; 3 – циліндр вимикання подачі палива; 4 – компресор; 5 – регулятор тиску; 6 – запобіжник від замерзання; 7,10 – відповідно подвійний і потрійний захисні клапани; 8,9 – повітряні балони відповідно другого і четвертого контурів; 11 – прискорювальний клапан; 12 – двомагістральний клапан; 13 – регулятор гальмівних сил; 14 – розєднувальний кран; 15 – сполучна головка; 16,18 – повітряні балони відповідно третього і першого контурів; 17 -  гальмові камери з енергоакумуляторами;  19 – циліндр привода заслінки випускного трубопроводу; 20 – гальмівний кран; 21 – клапан обмеження тиску; 22 – пневматичний кран керування; 23 – гальмова камера переднього колеса.

Порядок виконання роботи:

Завдання 1. Ознайомитися з iнструкцiєю по охоронi працi пiд час виконання лабараторно – практичної роботи.

Завдання 2. Ознайомитися з порядком перевірки герметичності та кріплення органів керування автомобіля.

Завдання 3. Описати порядок заміни оливи в гідроприводі рульового керування.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Описати можливі несправності гальмівної системи автомобілів КамАЗ .

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки _________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Контрольнi запитання:

1.     Яку будову має гідропідсилювач рульового керування та як він працює?

2.     Які гальмові системи встановлюються на сучасних автомобілях та яке їхнє призначенн

3.     Як працює гальмова система?

                         Лабораторна-практична робота №8

Тема: “ Перевірка стану та кріплення елементів кузова. Прибирання та мийка кузова і кабіни ”

Мета роботи

Ознайомитися з послідовністю перевірки стану та кріплення елементів кузова. Прибирання та мийка кузова і кабіни.

Матеріальне забезпечення

·         Набір речовин (воскова паста, полірувальна вода, полірувальна паста, миючі засоби).

·         Миюча машина, відра, обтиральні матеріали.

·         Антикорозійна мастика, мовіль, перетворювач іржі.

·         Макет автомобiлiв.

·         Автомобiлi ГАЗ-31029 “Волга”,  ЗiЛ ММЗ-554, ГАЗ - 69.

Обладнання і інструменти

-         Ключі гайкові двох стороні.

-         Коловоротний ключ.

-         Бородок діаметром 3 мм.

-         Лещата слюсарні.

-         Плоскогубці.

-         Ганчірки (технічна серветка).

Загальні відомості

Більшість сучасних легкових автомобілів мають безрамну конструкцію. За раму в цьому разі править кузов, який у місцях кріплення двигуна, агрегатів трансмісії і підвісок має спеціальні підсилення.

Кузов складається із сталевого суцільнозварного корпусу, до якого прикріплено капот двигуна, передні й задні крила, двері, кришку багажника, облицювання фар і радіатора, передній і задній буфери, накладку та ін. Усередині кузова розміщено сидіння для водія та пасажирів.

Корпус кузова  становить жорстку зварну конструкцію з великої кількості деталей, головними з яких є основа (підлога) 1 з передньою та задньою частинами, боковини 2, що мають прорізи для кріплення дверей, і дах 5, який об'єднує елементи кузова в об'ємну конструкцію. В передній частині корпусу кузова приварено коротку раму 4, яка призначається для кріплення двигуна, радіатора й поперечної балки передньої підвіски.

Корпус кузова легкового автомобіля:

1 — основа (підлога); 2 — боковини; 3 — дах; 4 — рама

Основу кузова виконано у вигляді суцільноштампованої панелі, підсиленої по периметру збірним коробчастим профілем. До передньої частини основи входять щит, панелі й бризковики, до задньої — тільки панелі й бризковики. Боковини кузова також виготовляються штампуванням і зварюються зі стояків, порогів підлоги та інших деталей.

Капот закриває зверху відсік двигуна й складається із зовнішньої панелі, що знизу підсилюється внутрішньою панеллю, привареною по периметру.

Передні й задні крила складаються із штампованих сталевих панелей, які кріпляться до корпусу кузова зварюванням або за допомогою болтів.

Двері кузова, зварені зі штампованих панелей, підвішуються в прорізі  боковини корпусу на двох завісах. Кут відчиняння дверей задається обмежувачем, який додатково фіксує їх у максимально відчиненому положенні.

Встановлення склопідйомника й замка всередині дверей:

1 — склопідйомник; 2 — ручка привода склопідйомника; 3 — нерухома куліса; 4 — внутрішня ручка; 5 — зубчастий сектор; 6 — допоміжний важіль; 7 — поворотна кватирка (передні двері); 8 — опускне скло; 9 — запобіжник; 10 — обойма опускного скла; 11 — рухома куліса; 12 — дверний замок; 13 — важіль; 14 — напрямні; 15 — шестірня

Порядок виконання роботи:

Завдання 1. Ознайомитися з iнструкцiєю по охоронi працi пiд час виконання лабараторно – практичної роботи.

Завдання 2. Ознайомитися з порядком перевірки кріплення елементів кузова.

Завдання 3.Ознайомитися з порядком прибирання та миття кабіни і кузова.

Завдання 4.Описати несправності дверей та способи їх усунення.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Описати яким методом відновлюється антикорозійне покриття .

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки _________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Контрольнi запитання:

1.     Які несправності кузова може усунути водій самотужки?

2.     У чому полягає догляд за кузовом автомобіля?

3.     Як відновити блиск поверхні кузова?

Як відновлюють антикорозійне покриття кузова